Tous les nationalistes blancs du monde entier soutiennent l'Ukraine

Selon Steven Runciman : « L’Europe occidentale, avec ses souvenirs ancestraux de jalousie de la civilisation byzantine, avec ses conseillers spirituels dénonçant les orthodoxes comme des schismatiques dans le péché, et avec un sentiment de culpabilité obsédant d’avoir trahi Byzance, a choisi de l’oublier. Elle ne pouvait oublier la dette qu’elle avait envers les Grecs ; mais elle a vu cette dette comme étant due uniquement à l’âge classique. » Steven Runciman, The Fall of Constantinople 1453, Cambridge UP, 1965, p. 190. . Aujourd’hui encore, pour expliquer le sac de Constantinople en 1204, on invoque généralement une suite malheureuse d’imprévus qui auraient entraîné les croisés malgré eux contre Constantinople, ou alors quand ce n'est pas la raison invoquée l’on désigne les banquiers vénitiens, créditeurs des croisés, comme les seuls instigateurs de ce détournement. Selon encore Steven Runciman, la papauté invita la chrétienté latine à se réjouir de leur victoire. Source : Steven Runciman, Histoire des Croisades, op. cit., vol. 2, p. 115. « On chanta des hymnes pour célébrer la chute de la grande ville impie. »



Pratiquement toutes les archives des chancelleries impériales et patriarcales de Byzance ont péri soit en 1204, lorsque la ville a été mise à sac par les croisés, soit en 1453, lorsqu’elle est tombée sous les Turcs. Source : John Meyendorff, Byzantium and the Rise of Russia, Cambridge UP, 1981, p. 2. Ajoutons à cela le manque de recul de certains historiens européens et occidentaux en général quant à leurs propres sources ainsi qu'au véritables fonctions de celles ci.

Ce qui est cocasse de constater c'est la reprise du terme de croisades par les néo conservateurs, pour parler de guerre contre le terorrisme comme ce fut le cas de Bush en 2001. Source :

Jean Meyendorff et Aristeides Papadakis rappellent ainsi qu’avant le XIIe siècle, « l’emprise fragile du pape sur la chrétienté occidentale était largement imaginaire. Le petit monde de la politique romaine était en fait le seul domaine de la papauté avant le XIe siècle » Source : Jean Meyendorff et Aristeides Papadakis, L’Orient chrétien et l’essor de la papauté, Cerf, 2001, p. 41.
Or si le catholicisme européen est en train de s'essouffler, cela signifie qu'une civilisation ne peut exister. Ce qui mène la France ainsi qu'une bonne partie de l'Europe dans l'impasse sur le plan religieux et culturel. Le roman clérical romain n'est pas juste en tout point comme on peut le constater. Aux yeux de sorthodoxes il s'agit là d'une arrogance sans limite. Cela nous enferme dans une illusion historique et politique pour l'avenir. Or ce sont ce genre de différend que les néo conservateurs tentent d'instrumentaliser. En effet, les États-Unis ont exercé de très fortes pressions sur le Saint-Siège le 15 mars 2022 à l'occasion du sommet sino américain de Rome. Les néo cons straussiens entendent bel et bien transformer cette guerre en une guerre de religion en instrumentalisant les différences sur le plan religieux comme sur le plan culturel. Ils avaient déjà imaginé la manière dont ils parviendraient à mobiliser les musulmans contre la Russie sous Bush père avec l'aide de Bernard Lexis justement. Si en Tchétchénie et en Bosnie Herzégovine, ce plan a pu marché, il n'en va pas de même en Ukraine où les deux camps sont chrétiens.

L’Église orthodoxe est organisée en 7 patriarcats dont celui de Constantinople est le « premier entre les égaux ». Le patriarche œcuménique de Constantinople, Bartholomée Ier, n’a pratiquement pas de fidèles en Turquie, mais veille sur la diaspora grecque dans le monde. Celui de Moscou, Cyrille Ier, veille sur l’ensemble des Russes y compris les Ukrainiens. Les Straussiens avaient par le passé raussit à faire explosier l’Église orthodoxe ukrainienne en créant une Église orthodoxe (autocéphale) ukrainienne.
Philarète de Kiev, un ancien agent du KGB qui fut démasqué et excommunié à la chute de l’Union soviétique, créa une secte, l’« Église orthodoxe autocéphale ukrainienne » (non-canonique). Il est devenu un des soutiens des putschistes de Kiev et a qualifié le président russe, Vladimir Poutine de « Caïn » et de « Judas ». Il se voit aujourd’hui en chef de l’Église indépendante que pourrait reconnaître Bartholomée. En 1654, l'Ukraine s'est placée dans l'orbite russe pour échapper à l'intolérance religieuse de la République des deux nations (Pologne-Lituanie) vis-à-vis des orthodoxes. Aujourd'hui, pour des raisons politique, l'Occident pousse l'église orthodoxe d'Ukraine à se séparer de Moscou et la Grèce appuie ce mouvement parce qu'elle est en conflit avec la Russie, accusée de se rapprocher de l'ennemi héréditaire turc. Tout ça n'a rien à voir avec la foi, bien évidemment.
« Vous avez vu l’enfer où vont les âmes des pauvres pécheurs. Pour les sauver, Dieu veut établir dans le monde la dévotion de mon Cœur Immaculé. (...) La guerre va finir, mais si l’on ne cesse d’offenser Dieu, sous le règne de Pie XI commencera une pire encore. Quand vous verrez une nuit illuminée par une lumière inconnue, sachez que c’est le grand signe que Dieu vous donne qu’il va punir le monde de ses crimes, par le moyen de la guerre, de la famine et des persécutions contre l’Église et le Saint-Père. Pour empêcher cela, je viendrai demander la consécration de la Russie à mon Cœur immaculé et la communion réparatrice des premiers samedis du mois. Si l’on écoute mes demandes, la Russie se convertira et l’on aura la paix ; sinon, elle répandra ses erreurs à travers le monde, provoquant des guerres et des persécutions contre l’Église. Les bons seront martyrisés, le Saint-Père aura beaucoup à souffrir, plusieurs nations seront anéanties. À la fin mon Cœur Immaculé triomphera. Le Saint-Père me consacrera la Russie qui se convertira, et il sera donné au monde un certain temps de paix. » C'est le message qu'auraient reçu trois voyants portugais de la vierge marie en 1917 durant la première guerre mondiale juste après la révolution russe. Source : https://regnummariaeregnu[...]era%20une%20pire%20encore.

La théologie développée autour des visions de Fatima sera utilisé et réactivé pour resurgir le clivage catholiques orthodoxes.

" à tous les coups t'es le mec perdu incel qui est allé au combat contre les russes on s'en fout vraiment de ce que t'as fait petite bitte "

Encore raté.

Cette rage nonobstant ahi.

Et tu n'as pas fini de m'entendre.

" Bref, les Russes sont des incapables vecteur de la décadence Européenne "

Voyons voir ce qu'est la décadence.

Commençons par le bataillong de Tchernigov.


Tchernigov possédait son lot de fanatiques bandéristes qui applaudirent le Maïdan
Il fut formé à partir du 23 avril 2014, avec l’aide de l’administration locale de la ville et région de Tchernigov.

Le bataillon s’était par ailleurs compromis dans des exactions nombreuses, en compagnie du sinistre bataillon Tornado (enlèvements, pillages, tortures, kidnapping, viols, meurtres, beuveries, trafics divers). Les scandales des crimes commis par les bataillons commençant de remonter dangereusement à la surface, ces bataillons n’étant pas la plupart du temps reliés à l’armée, mais à des organisations ultranationalistes et néonazies, pères de famille, volontaires, jeunes conscrits, tout ce petit monde fut entraîné dans une folie meurtrière, d’autant plus féroce qu’ils furent vaincus durant la bataille des frontières (août-septembre). En partie décimé, démoralisé, il fut finalement décidé de le renvoyer à Tchernigov (3 novembre). Il fut ensuite transformé en bataillon d’infanterie motorisé, puis renfloué. Mais devant l’urgence de la situation dans le Donbass, sans avoir eut le temps une nouvelle fois de recevoir une formation correcte, il fut immédiatement renvoyé au front (14 janvier 2015). A cette époque la situation militaire des Ukrainiens était critique, la bataille de l’aéroport de Donetsk était en passe d’être perdue et au centre du front, celle de Gorlovka et Debaltsevo tourna bientôt au désastre. Le bataillon placé en deuxième ligne, n’en subit pas moins des pertes sensibles (janvier-février) et dut bientôt battre en retraite dans une panique générale. Il abandonna une bonne partie de son matériel, armes et véhicules pour éviter sa destruction totale. L’armée ukrainienne fut alors sauvée par les fameux accords de Minsk (12 février). Il fut replacé à l’arrière dans la région d’Artemovsk, toujours dans l’attente de conscrits des mobilisations, et son effectif recomplété (426 hommes). Le bataillon affaiblit par de nouvelles pertes dut rester en position longuement dans l’année 2015, le front s’étant stabilisé permis aussi de mieux le structurer, de l’encadrer et surtout de l’entraîner. Des hommes furent démobilisés, une vingtaine d’entre eux reçurent finalement des certificats (juin 2015), la problématique étant que tous les volontaires (et non les mobilisés de la conscription), ayant combattu dans le bataillon, ne dépendait nullement de l’armée ukrainienne. Ils se trouvaient dans un vide juridique qui fut comblé par une série de loi concernant l’opération ATO, leur donnant des droits et une reconnaissance. Le processus fut très long, ces hommes ne reçurent parfois des attestions que des années après leur service, établissant par ailleurs une méfiance entre ces derniers et le gouvernement, terrain propice à l’extrémisme politique et à la rancœur. Pendant ce temps, tant bien que mal, le bataillon fut maintenu au front, avec la visite d’une délégation de la ville de Tchernigov apportant des victuailles pour les fêtes, ses casernements se trouvant alors à Kourakhove, à l’arrière des positions de Mariinka et Donetsk (6 janvier 2016). Le président Porochenko médailla une partie des soldats du bataillon tués au combat (24 mars). Il fut finalement reconduit à l’arrière dans la région de Soumy (23 octobre 2016). Durant cette année, une cérémonie fut organisée à Tchernigov pour honorer les morts nombreux de ce bataillon, tous originaires de la ville et de la région, 143 hommes avaient été tués à cette date, sans parler de près de 400 blessés. La municipalité installa de grands panneaux avec les portraits de tous ces hommes tués contre les Républicains du Donbass. Une flopée de médailles furent attribuées à titre posthume à cette occasion. Le bataillon faisait partie de la 58e brigade d’infanterie motorisée et poursuivit ses rotations en étant essentiellement reconstitué par de nouvelles de mobilisation de conscrits. Il resta en ligne avec des périodes courtes de repos entre 2017 et 2022. Inquiets des conséquences de l’image des « volontaires » des bataillons de représailles, un média local de Tchernigov organisa une conférence et un débat sur la nature de ces hommes. Assez naïvement l’émission indiqua que la ville avait fourni : « 70 hommes pour les bataillons du Pravy Sektor et de l’OUN, 10-15 au bataillon Azov, 5 à Aïdar, 20 dans d’autres bataillons, les formations des deux bataillons Tchernigov-1 et 2, soit environ 600 volontaires, plus 200 combattants pour la police supplétive » et que ces volontaires avaient été recrutés soit par le biais du Parti néonazi Pravy Sektor, soit par le Ministère de l’Intérieur, la Garde nationale ou les forces armées. Dans une tentative de magnifier ces hommes, les participants se plaignirent amèrement de l’image des volontaires… et bien sûr de « la méchante » propagande russe (12 mars 2021). Il est actuellement engagé dans la défense des dernières positions tenues par l’armée ukrainienne dans le Nord du Donbass, du côté de Slaviansk et Bakhmut (2022).

Sources : https://my.mail.ru/bk/tat[...]sclid=l4za45p3b7593966680





https://7days-ua.com/news[...]ljonu-chernihiv-1-nardep/

https://nizhynrada.gov.ua[...]ialnoji-oboroni-chernigiv






Після початку анексії Криму 30 березня 2014 року в. о. президента України О. В. Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони (БТрО) в кожній області України, що були передбачені чинним на той час мобілізаційним планом. БТрО у воєнний час призначаються для охорони стратегічних об’єктів і комунікацій. 13_bat_03Їх чисельність, за колишнім штатом, становила 426 осіб, оснащених виключно легким піхотним озброєнням. У батальйонах значна частина особового складу — не добровольці, а мобілізовані громадяни. Річ у тому, що підрозділ формується за наказом Генштабу військовим комісаріатом і до певної дати. Якщо на обліку є добровольці, які підходять за військово-обліковою спеціальністю, — їх беруть, а решта складу — призивається. Першим місцем дислокації батальйону став 169-й навчальний центр сухопутних військ «Десна», куди вже 23 квітня 2014 року почали прибувати перші мобілізовані. Крім Чернігівського обласного і міського, в наборі мобілізованих брали участь Київський міський і Черкаський обласний військкомати. Усього до штату було зараховано 425 солдатів і офіцерів. Із озброєння було передано автомати, ручні кулемети. У штат були введені також 65 автомобілів, із яких 52 були передані по мобілізації з різних державних організацій. Першим командиром 13-го БТрО був призначений майор Олександр Середа. На той момент планувалося, що батальйон буде задіяний в охороні прикордонних районів Чернігівщини. Однак погіршення загальної ситуації на Донбасі зажадало термінової відправки підрозділу на лінію протистояння. Уранці 9 травня 2014 року сформований підрозділ трьома колонами висунувся в район міста Сватове Луганської області. Вже з 12 травня 400 військовослужбовців розпочали несення служби в зоні конфлікту. Основним завданням була охорона важливих об’єктів (насамперед державних установ), служба на блок-постах і виконання оперативних завдань у другому ешелоні оборони. Одразу почалося створення мережі опорних пунктів у Міловому, Біловодську та Старобільську. З 20 травня був створений базовий табір у районі населеного пункту Новоолександрівка Біловодського району Луганської області. Несення служби на опорних пунктах й охорона базового табору в цей час проходили відносно спокійно. На початку червня батальйон зазнав першої втрати – загинув капітан Олексій Коновалов. Із просуванням лінії фронту базовий табір батальйону був переміщений у село Нижній Мінченок (біля населеного пункту Тепле). Звідти висувалися блок-пости й опорні пункти батальйону, з середини липня періодично обстрілювали як із території Російської Федерації, так і з окупованої частини Луганської області. Постійно перебував під обстрілом блок-пост перед селищем Макарове Станично-Луганського району. Важливим етапом для батальйону стала участь у звільненні районного центру Станиця Луганська та вихід до річки Сіверський Донець, уздовж якої досі знаходиться лінія фронту. 18 серпня 2014 року батальйон висунувся до Станиці Луганської та виставив три блок-пости. Невдовзі вони були обстріляні противником, який усе ж таки відступив на правий берег Сіверського Дінця. Важких втрат зазнав пост, розташований на виїзді зі Станиці в сторону окупованого Луганська. У результаті масованих артилерійських ударів і обстрілу з усіх видів стрілецької зброї гарнізон втратив двох бійців загиблими та 17 – пораненими.13_bat_01 Із того серпневого дня батальйон перебував на «нульовій позначці» фронту і ніс службу на передньому краї до кінця вересня, коли їх поміняли підрозділи 128-ї гірсько-піхотної бригади. У період цих бойових дій позаштатна спецгрупа військовослужбовців 13-го БТрО під керівництвом капітана з позивним «Барс» ліквідувала дві диверсійні групи противника, при цьому знищили 11 диверсантів, шестеро яких виявилися громадянами Російської Федерації. Із середини серпня базовий табір кілька разів піддавався артилерійським і мінометним ударам противника. Наприкінці вересня був передислокований у с. Орехово Старобільського району. З 1 жовтня батальйон отримав першу бронетехніку – 10 бронемашин БРДМ-2, був переведений на новий штат і отримав назву 13-й окремий мотопіхотний батальйон. Усього за півроку перебування в зоні АТО втрати батальйону становили 9 загиблих і 37 поранених військовослужбовців. У результаті мінометного й артилерійського обстрілу було втрачено 12 одиниць техніки.

Легендарні підрозділи української армії: 13-й батальйон територіальної оборони «Чернігів» | Ніжинська міська рада

https://nizhynrada.gov.ua[...]ialnoji-oboroni-chernigiv

Egalement.

https://val.ua/uk/80314.html














Двадцятьом бійцям батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС в Чернігівській області, які несли службу в зоні проведення АТО, вручено посвідчення учасника бойових дій.



Про це Високому Валу повідомили в УМВС України в Чернігівській області.



За рішенням міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, статус учасників бойових дій отримали бійців батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів».


Побратимів привітав із цією значимою подією заступник начальника Управління МВС України в Чернігівській області капітан міліції Роман Пицків. Він високо оцінив заслуги міліціонерів, які от уже рік боронять українські рубежі на Донбасі.



- Найближчим часом усі міліціонери, які перебували в зоні АТО, отримають статус учасника бойових дій, — зазначив Роман Ігорович, - процедура була пов’язана з певними бюрократичними моментами, двічі мінялися самі умови подачі документів та вимоги до них. Папери поверталися, щось там додавалося, але нарешті спільними зусиллями ми дійшли до цього моменту. Нарешті хлопці отримали посвідчення, вони їх чесно заслужили, бо підрозділ уже рік воює на Сході.





Роман Пицків впевнений, що відтепер процес видачі посвідчень учасника бойових дій піде швидше, механізм вже запрацював.



Про ефективність виконання батальйоном своїх функцій в Станиці Луганській свідчить той факт, що коли бійців хотіли замінити іншим підрозділом, проти цього виступила і місцева влада, і громада.






Воно й зрозуміло, адже батальйон одним з перших заходив в Станицю, повністю володіє всією інформацією, позиціями, знає звідки можуть бути обстріли, які сили у противника. Правоохоронцями добре налагоджена розвідка, схема зв’язку з військовими, тому місцеве керівництво почуває себе впевнено, коли на позиціях саме батальйон «Чернігів». Те ж саме можна казати і про місцеве населення, яке вже звикло до своїх захисників і все більше їм довіряє.



Нагадаємо, батальйон «Чернігів» нараховує близько 200 бійців.

https://val.ua/uk/84955.html





апередодні Різдва Христового чернігівці провідали земляків в зоні відповідальності, привезли бійцям батальйону харчі, солодощі до свята і провели зустріч з особовим складом підрозділу особливого призначення.



Про це Високому Валу повідомили в секторі комунікації ГУНП в області.



Передріздвяний вантаж супроводжували заступник начальника ГУНП в Чернігівській області Олександр Селіверстов, начальник управління матеріального забезпечення Павло Сорока та т.в.о. командира спецбатальйону поліції "Чернігів" Микола Масляний.
Олександр Селіверстов ознайомився з умовами служби бійців, зокрема, проінспектував блокпост батальйону на стратегічному об'єкті Мар’їнського району Донеччини - дамбі водосховища Курахівської ТЕЦ.



За період нинішньої ротації поліцейські спецпризначенці з Чернігівщини в рамках контрдиверсійних заходів брали безпосередню участь в оперативно-профілактичних заходах у Кураховому, спрямованих на запобігання терористичним актам, диверсіям та іншим тяжким злочинам.З метою попередження загрози мирному населенню та дестабілізації оперативної ситуації, посилені наряди поліції перевіряли місця, де могли переховуватися терористи чи їх пособники або могла зберігатися нелегальна зброя та інші небезпечні предмети. Також перевірялися власники зброї та особи, які перебувають на обліку в поліції.



В результаті відпрацювання був затриманий колишній український міліціонер, який перейшов на бік ворога та займався налагодженням зв’язку у підрозділах «поліції ДНР» в м. Донецьку.




В розташуванні під час відвертої чоловічої розмови спецпризначенці виступили з клопотанням перед керівництвом про нагородження ряду бійців за сумлінну та звитяжну службу. Обговорювалося й питання "бойових" виплат.


Також піднімалося питання ремонту або оновлення транспортного парку батальйону, який через активну експлуатацію в складних умовах часто виходить з ладу. Знайшло своє вирішення питання забезпечення поліцейських протизапальними препаратами, які вкрай необхідні в зимовий період.


Оскільки дотепер українські канали в Кураховому можна приймати виключно в режимі Т-2, а через звичайну антену ловляться тільки ворожі пропагандистські канали, бійці попросили налагодити постачання підрозділу української преси, зокрема, чернігівської, щоб бути в курсі подій країни і області.

https://val.ua/uk/86377.html

Preuve en est que Les Droitards sont pour que leurs pays deviennent une colonies d'Amérique.

Cocasse quand on veut être indépendant et fière

https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-23499/




Source pour la conférence de Tchernigov :

https://cheline.com.ua/ne[...]-v-suchasnij-vijni-249810

T'es nationaliste ?

Oui je suis Pro Otan

Volodymyr Blizniouk (1988-2014), originaire de Tchernigov, conscrit dans la Garde nationale, simple employé, il étudia à l’université dans l’Institut ukrainien-russe en partie financé par la Russie. La propagande le lança dans la Révolution du Maïdan (2014), il abandonna là ses études, s’enrôla dans le bataillon Tchernigov-1, en même temps que son père, ancien lieutenant-colonel à la retraite. Ce dernier fut refusé pour cause d’âge. Il fut tué dans le Donbass le 6 septembre 2014. Une plaque commémorative fut installée dans son école secondaire.

Andreï Demin (1983-2022), originaire de Soumy, il fit des études de droit à l’Université de Tchernigov (2004), il s’enrôla dans l’armée ukrainienne (novembre 2019), et fut tué le 18 mai 2022.

Vladimir Eleshkevitch (1970-1922), diplômé de l’école navale, ancien soldat des troupes de marine de l’armée soviétique, il atteignit le grade d’enseigne. Il revînt à la vie civile comme simple employé, marié (vers 1992), deux enfants. Il s’enrôla peu de temps avant l’opération spéciale dans l’armée ukrainienne (janvier 2022), et fut accepté malgré son âge. Les raisons de son engagement furent peut-être motivées par un meilleur salaire. Il fut tué le 15 mai 2022.

Source :


https://sumy.today/news/s[...]-zakhysnykiv-ukrainy.html



За мир і волю нашої Батьківщини гинуть найкращі українці, найкращі шосткинці.

Сьогодні ми прощалися з трьома захисниками України – командиром батальйону Максимом Юрійовичем Киричуком та військовослужбовцями Андрієм Анатолійовичем Дьоміним і Володимиром Михайловичем Елешкевичем.

traduit de l'ukrainien en français : Les meilleurs Ukrainiens, les meilleurs habitants de Chostkine meurent pour la paix et la volonté de notre patrie.

Aujourd'hui, nous avons dit au revoir à trois défenseurs de l'Ukraine - le commandant de bataillon Maksym Yuriyovych Kyrychuk et les militaires Andrii Anatoliyovych Dyomin et Volodymyr Mykhailovych Eleshkevich.